Формування гербологічного стану агроценозу короткої ротації Західного Лісостепу України

new site

Даний сайт більше не оновлюється!
Новий сайт журналу знаходиться за адресою https://visnyk.lnup.edu.ua/

 

Посилання: Агрономія 2019 №23: 97-102

Формування гербологічного стану агроценозу короткої ротації Західного Лісостепу України

І. Шувар, д. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-4149-1761
Г. Корпіта, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-0908-0129
Б. Бінерт, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0003-3733-9158
Львівський національний аграрний університет
І. Бойко, ст. викладач
ORCID ID:0000-0002-3869-9214
Бережанський агротехнічний інститут Національного університету біоресурсів і природокористування України

https://doi.org/10.31734/agronomy2019.01.097

Анотація

Наведено результати дослідження, виконаного упродовж 2016–2018 рр. на темно-сірому опідзоленому поверхнево оглеєному ґрунті ФГ «Лисоня БІО» Бережанського району Тернопільської області з вивчення ефективності агротехнічних заходів контролю бур’янів у короткоротаційній сівозміні, спрямованих на створення фітоценотично стійкого стану посівів, збільшення врожайності культур та зменшення хімічного впливу на агрофітоценоз в умовах Західного Лісостепу України.

Встановлено, що додаткові обробітки ґрунту у післяжнивний період, тривале укриття його зеленою масою рослин та сівозмінний чинник мали значний вплив на зменшення запасів насіння бур’янів у ґрунті. Унаслідок інтенсивності їхнього проростання та використання на сидерат з культурними рослинами, позбавлення можливості утворювати генеративні органи зменшується шкодочинність бур’янів та зростає екологічність технологій вирощування культур сівозміни.

Формування гербологічного стану агроценозу короткої ротації відбувалося під впливом вирощування культур у проміжних посівах із родини капустяних на сидерат, використання соломи зернових на добриво та раціонального обробітку ґрунту. Зокрема, насичення короткоротаційної сівозміни культурами проміжного вирощування на сидерат (75 %), а також застосування агротехнічних заходів сприяли зменшенню видового складу бур’янів у середньому за три роки на 43,4 % порівняно з початковим рівнем (187–195 шт./м2). Із загальної кількості виявлених бур’янів виділено 37 видів різних біологічних груп, що найчастіше зу­стрічаються у посівах, а через три роки окремі з них були пригніченими, не встигали навіть прорости, не проявляли шкодочинного впливу, не утворювали повноцінного насіння. Їх було у середньому 19 видів, або менше на 51,3 %.

За три роки дослідження актуальна забур’яненість у сівозміні на час сходів рослин становила у середньому 96 шт./м2, або зменшилась порівняно до початкового рівня (станом на 2016 р.) на 19,3 %, на час збирання культур – відповідно на 31,4 шт./м2 і 31,3 %.

Ключові слова

сівозміна, бур’яни, агроценоз, родючість ґрунту, продуктивність культур, якість продукції, охорона довкілля

Повний текст

pdf

Посилання

  1. Бегей С. В., Шувар І. А. Екологічне землеробство. Підручник. Львів: Новий Світ-2000, 2007. 429 с.
  2. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. Москва: Колос. 1973. 336 с.
  3. Іващенко О. О. Бур’яни в агрофітоценозах. Проблеми практичної гербології. Київ. 2001. 234 с.
  4. Танчик С. П., Бабенко А. І. Контролювання забур’яненості у післяжнивний період. Пропозиція. 2009. № 8. С. 88–90.
  5. Шувар І. А. Екологічні основи зниження забур’яненості агрофітоценозів: Львів: Новий Світ-2000, 2008. 496 с.
  6. Шувар І. А., Корпіта Г. М. Контролювання забур’янення агроценозів ячменю ярого і картоплі в Західному Лісостепу України. Збірник наукових праць національного наукового центру «Інститут землеробства НААН». Київ, 2017. Вип. 4. С. 65–74.
  7. Шувар І. А., Корпіта Г. М., Шувар А. М. Система контролю забур’яненості посівів ячменю ярого і картоплі в умовах Західного Лісостепу: рекомендації виробництву. Львів: ПП Таїс, 2017. 29 с.
титулка Агро