Анотація

Проаналізовано симбіотичну азотфіксацію бобово-злакових травосумішок за вирощування на дерново-підзолистому ґрунті. Симбіотична фіксація молекулярного азоту атмосфери бульбочковими бактеріями роду Rhizobium spp. в симбіозі з рослинами родини бобових (Fabaceae) – унікальне біологічне явище живої природи планетарного значення і є однією з фундаментальних проблем теоретичної біології.

В умовах стаціонарного досліду вивчали симбіотичну азотфіксацію бобових компонентів залежно від різних злакових травосумішок та удобрення за вирощування на дерново-підзолистому ґрунті.

Вивчення азотфіксуючої властивості багаторічних бобових трав за рахунок вільно існуючих ризобій показало, що найбільший симбіотичний апарат формує козлятник східний, лядвенець рогатий, люцерна посівна, що сприяє накопиченню 450–550 кг/га симбіотичного азоту за рік. Це приводить до підвищення родючості ґрунту і покращання його фітосанітарного стану. У післяукісний період у результаті скидання старих бульбочок формування нових до другого укосу складало 50 % порівняно з першим, а їхня маса несуттєво збільшилася.

Найактивніше засвоювався азот із ґрунту на варіанті з лядвенцем рогатим +злаки+Р₉₀К₉₀ – 99,3 кг/га, середньо – на варіанті з люцерною посівною+злаки+Р₉₀К₉₀ – 94,2 кг/га, менш активним був козлятник східний (87,4 кг/га), що є закономірним і відповідає їхнім біологічним особливостям.

Встановлено, що в середньому за три роки вирощування бобово-злакових травосумішок на дерново-підзолистому ґрунті залишається найбільша кількість азоту (30,6 кг/га) на варіанті з лядвенцем рогатим сорту Аякс + стоколос прибережний сорт Боян + костриця очеретяна сорт Людмила + пирій середній сорт Хорс + Р₉₀К₉₀.