Шкодочинність бур’янів в посівах соняшника в умовах Лівобережного Степу України

new site

Даний сайт більше не оновлюється!
Новий сайт журналу знаходиться за адресою https://visnyk.lnup.edu.ua/

 

Посилання: Агрономія 2019 №23: 61-66

Шкодочинність бур’янів в посівах соняшника в умовах Лівобережного Степу України

Ю. Гаврилюк, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0003-3897-3222
Н. Мацай, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-9599-1200
ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

https://doi.org/10.31734/agronomy2019.01.061

Анотація

Поряд зі зниженням біологічної продуктивності бур’яни завдають технологічного збитку, погіршують якість посівів та економічну ефективність вирощування сільськогосподарських культур. Якість механічного вирощування та садіння значно знижується. Автори провели дослідження щодо визначення шкідливості автотрофних і гетеротрофних бур’янів у посівах соняшнику в умовах Лівобережного Степу України. Встановлено динаміку варіації врожаю залежно від виду бур’янів та їхньої кількості. Виявлено, що сходи бур’янів з’являлися в період від початку польових робіт до закриття домінуючого агрофітоценозу. У модельному досліді визначали втрату врожаю від наявності певних сегетальних видів й ступенів їхньої шкідливості в посівах залежно від кількості. Результати дослідження показали, що найбільша втрата врожаю припадає на посіви соняшнику, де зростав латук татарський. Виявлено, що на відміну від непаразитних зелених бур’янів, гетеротрофні бур’яни тісніше пов’язані з рослинами-господарями. У середньому за наявності 10 шт./м2 вовчка соняшникового втрати врожаю насіння складали 0,3 т/га, або 14,1 %, 20 шт./м2  – 0,7 т/га (24,7 %), 30 шт./м2 – 1,0 т/га (35,4 %) – відповідно.

Отже, бур’яни – паразити, а також автотрофні мають значний вплив на зниження врожаю соняшнику. Оскільки соняшник – це просапна культура, досить тривалий час можна здійснювати контроль над сегетальними рослинами в його посівах. Тому постійний контроль за чистотою агрофітоценозу щодо наявності сегетальних видів є необхідною складовою комплексу заходів, спрямованих на отримання високих і стійких врожаїв цієї культури.

Ключові слова

соняшник, бур’яни, шкодочинність, втрати врожаю

Повний текст

pdf

Посилання

  1. Верещагин Л. Н. Атлас травянистых растений. Киев: Юнивест-Маркетинг, 2000. 352 с.
  2. Веселовський І. В., Лисенко А. К., Манько Ю. Т. Атлас – визначник бур’янів. Київ: Урожай, 1988. 72 с.
  3. Веселовський І. В., Манько Ю. П., Козубський О. Б. Довідник по бур’янах. Київ: Урожай, 1993. 208 с.
  4. Гаврилюк Ю. В. Присутність бур’янів роду Сuscuta в культурфітоценозах Луганської області. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. 2016. № 11. С. 79–81.
  5. Косолап М. П., Бондарчук І. Л., Гайбура В. В. Проблема забур’яненості посівів зернових колосових культур. Зерно. 2007. № 4 (13). С. 64–66.
  6. Куничак Г. І., Гуцуляк Т. М. Застосування 2-фазного обробітку ґрунту в боротьбі з бур’янами на сої. Агроном. 2016. № 1 (51).
  7. Окрушко С. Є. Вивчення впливу гербіцидів на забур’яненість та урожайність соняшнику. Корми і кормовиробництво. 2010. Вип. 67. С. 106–111.
  8. Определитель высших растений Украины / под ред. Доброчаевой Д. Н. Киев: Наукова думка, 2000. 548 с.
  9. Фисюнов А. В. Методические рекомендации по учету засоренности посева и почвы в полевых опытах. Курск, 1983. 63 с.
  10. Фисюнов А. В., Воробьев Н. Е., Матюха Л. А., Литвиненко Ю. В. Методические рекомендации по учету и картированию засоренности посевов. Днепропетровск, 1974. 71 с.
  11. Шувар І. А. Екологічні основи зниження забур’яненості агрофітоценозів Львів: Новий Світ – 2000, 2008. 496 с.
титулка Агро