Системний підхід в агроекології: дослідницький і навчальний аспекти

new site

Даний сайт більше не оновлюється!
Новий сайт журналу знаходиться за адресою https://visnyk.lnup.edu.ua/

 

Посилання: Агрономія 2019 №23: 34-40

Системний підхід в агроекології: дослідницький і навчальний аспекти

В. Снітинський, д. б. н.
ORCID ID: 0000-0001-9633-1004
П. Гнатів, д. б. н.
ORCID ID: 0000-0003-2519-3235
О. Зинюк, к. т. н.
ORCID ID: 0000-0001-7486-9583
Ю. Корінець, к. б. н.
ORCID ID: 0000-0001-8920-3186
Т. Дацко, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-2957-1822
Львівський національний аграрний університет

https://doi.org/10.31734/agronomy2019.01.034

Анотація

Описана нова концепція автотрофних агроекосистем та агроекосистемології як самодостатньої науки, що має об’єктом дослідження аграрні екосистеми, предметом – будову, функції, способи оптимізації, генезу й еволюцію. Викладена низка основних завдань агроекосистисемології. Здійснена класифікація та показана ієрархія екосистем в агросфері. Під екопотенціалом розуміємо сукупність речовинно-енергетичних ресурсів і властивостей нативних екосистеми, які забезпечують її параметри (енергетичні, організаційні, біогеохімічні, водотрансформаційні, середовищні). Вторинний екопотенціал екосистеми – це сукупність її речовинно-енергетичних ресурсів і властивостей, сформованих під впливом господарського регулювання, за якого формуються її поточні структурно-функціональні параметри і корисні функції.

На основі класичного системного аналізу в екології розроблений алгоритм спеціального системного аналізу агроекосистеми біогеоценозного рівня як приклад для формування алгоритмів інших ієрархічних рівнів.

Алгоритм аналізу аграрної екосистеми передбачає до восьми етапів, залежно від складності та ієрархічного статусу об’єкта аналізу. Перший етап здійснюють для з’ясування функціонального ядра, другий для – окреслення основних системотвірних елементів. На третьому етапі належить визначити коло основних екологічних та антропогенних чинників існування системи. Четвертий етап досліджує функціонування екосистеми, п’ятий з’ясовує оптимальні умови функціонування, шостий етап уточнює шляхи подальшої оптимізації. Сьомий етап встановлює діяльні важелі позитивного впливу на екосистему. На сьомому етапі створюють модель агроекосистеми для її удосконалення.

Обґрунтована актуальність експериментальної агроекології.

Ключові слова

нативні екосистеми, аграрні екосистеми, агроекосистемологія, системний аналіз

Повний текст

pdf

Посилання

  1. Гнатів П. С., Снітинський В. В., Хірівський П. Р. Системний підхід в екології й охороні довкілля: актуальність знання і практичних навичок. Наука і методика. Київ: Аграрна освіта, 2011. № 23, вип. 23. С. 81–86.
  2. Гнатів П. С., Хірівський П. Р., Зинюк О. Д. та ін. Природні ресурси України. Львів: Камула, 2012. 216 с.
  3. Гнатів П. С., Хірівський П. Р. Теорія систем і системний аналіз в екології. Львів: Камула, 2010. 204 с.
  4. Лихочвор В. В., Петриченко В. Ф., Іващук П. В., Корнійчук О. В. Рослиннитво. Львів, 2010. 1088 с.
  5. Cunningham W. P., Cunningham M. A., Saigo B. W. Environmental Science: a global concern. Boston-Toronto: Wm. C. Brown Publishers, 2005. 600 p.
  6. Enger E. D., Smith B. F. Environmental Science: a stady of interrelationships. Boston-Toronto: Wm. C. Brown Publishers, 2004. 477 p.
титулка Агро