Екологічний моніторинг гідрологічних умов Язівського сірчаного рудника Львівської області

new site

Даний сайт більше не оновлюється!
Новий сайт журналу знаходиться за адресою https://visnyk.lnup.edu.ua/

 

Посилання: Агрономія 2019 №23: 19-22

Екологічний моніторинг гідрологічних умов Язівського сірчаного рудника Львівської області

В. Снітинський, д. б. н.
ORCID ID: 0000-0001-9633-1004
О. Зеліско, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0003-1713-4243
П. Хірівський, к. б. н.
ORCID ID: 0000-0001-7246-9260
Ю. Корінець, к. б. н.
ORCID ID: 0000-0001-8920-3186
Б. Кректун, к. с.-г. н.
ORCID ID: 0000-0002-0224-8144
Львівський національний аграрний університет

https://doi.org/10.31734/agronomy2019.01.019

Анотація

Проведеними у 2014–2018 роках екологічними дослідженнями стану поверхневих вод Язівського сірчаного рудника Яворівському ДГХП «Сірка» Львівської області встановлено, що скид дренажної води кар’єру і пластових вод рудника підземної виплавки сірки в річкову систему річки Шкло призвів до забруднення її вод сульфатами, фосфатами, завислими речовинами, залізом, сполуками азоту, кальцію, магнію та нітритами. Зокрема, у транскордонному пункті відбору проб (с. Краківець) у воді річки Шкло виявлене перевищення у воді вмісту: сульфатів – 1,2 ГДК; завислих речовин – 1,42 ГДК; азоту амонійного – 1,38 ГДК; заліза загального – 8,53 ГДК; фосфатів – 1,76 ГДК; кальцію – 1,16 ГДК; нітритів – 3,38 ГДК; магнію – 3,4 ГДК; сухому залишку – 1,04 ГДК; мінералізації – 1,11 ГДК. На територіях, де відбувалася відкрита розробка сірки спостерігали зниження рівня ґрунтових вод через утворення лійкоподібних западин (впадин), що призводять до втрат джерельних вод, пониження рівня або втрату води в колодязях населених пунктів. На площах, де вели підземну виплавку сірки, на місці сірчаної руди утворилися високопроникні зони, складені роздавленим вапняковим скелетом. Покривані неосірковані вапняки стали тріщинуватими внаслідок нерівномірного осідання над виробленим простором. На цих територіях відпрацьовані зони заповнені гарячою техногенною водою, яка сформувалася внаслідок насичення прісного теплоносія розчинними сполуками з руди. Ґрунтові води на ділянках підземної виплавки забруднені сульфатами внаслідок самовиливу пластових вод зі свердловин. Крім того, окиснення сірки призводить до створення сірчаної кислоти, тому водневий показник у ґрунті знижується до 3–4. У періоди інтенсивних опадів спостерігається забруднення річок кислими водами. Поверхневі води надходять у водоносні горизонти в місцях відсутності глиняного водоупору і, просуваючись водоносними горизонтами, вилуговують з породи органічні речовини, завдяки чому окисно-відновний потенціал у воді знижується. У міру фільтрації води в карстових утвореннях з’являється достатня кількість сульфатів і одразу починається прЗубовоцес мікробіологічного утворення сірководню.

Ключові слова

екологічна оцінка, сірка, антропогенно порушені землі, підземна виплавка, поверхневі води

Повний текст

pdf

Посилання

  1. Глуховский И. В., Овруцкий В. М., Шумейко В. Н. Современные методы обезвреживания, утилизации и захоронения токсичных отходов промышленности. Киев: ГИПК Минэкобезопасности Украины, 1996. 100 с.
  2. Сметанин В. И. Защита окружающей среды от отходов производства и потребления. Москва: Колос, 2000. 232 с.
  3. Снітинський В. В., Баб’як Н. М. Забруднення важкими металами дерново-підзолистих ґрунтів території, прилеглої до законсервованого Луцького звалища твердих побутових відходів. Вісник ЛДАУ: агрономія. 2003. № 7. С. 3–5.
  4. Хільчевський В. К. Відходи виробництва і споживання та їх вплив на ґрунти і природні води. Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. 152 с.
  5. Шикула М. К., Гнатенко О. Ф., Петренко Л. Р., Капштик М. В. Охорона ґрунтів. Київ: Знання, 2004. 398 с.
титулка Агро